Автоматизація дозволяє зменшити кількість ручної праці та підвищити точність підтримки параметрів.

Автоматизація процесу підтримки мікроклімату вважається повною, коли технолог задає програму вирощування в контролері, і від моменту завантаження камери до вивезення блоків і дезактивації камери всі виконавчі пристрої працюють автоматично, без участі людини. Протягом усього циклу вирощування оператор лише контролює справність обладнання, а технолог у разі потреби уточнює параметри клімату, які підтримуються автоматично системою.

Кліматичне обладнання для виробництва печериць на сьогоднішній день вже майже стало типовим, і відповідно типовими стали контролери та їх програми, що забезпечують автоматичну підтримку параметрів мікроклімату в камері вирощування.

При виробництві гливи типової технологічної схеми або хоча б декількох типових схем поки не існує, тому і автоматизація виробництва гливи для кожного замовника робиться індивідуально.

Якщо кліматичне обладнання підібрано правильно, воно дозволяє забезпечувати параметри клімату як вручну, так і автоматично.

Після монтажу контрольно-вимірювальних приладів та автоматики технолог спочатку картує камери та визначає місця встановлення датчиків температури, вологості та СО2. Датчики встановлюються на свої місця, і протягом деякого часу система використовується тільки для контролю параметрів, а все керування виконується вручну.

Потім виконавчі пристрої по черзі перетворюються на автоматичний режим.

Наведемо кілька прикладів автоматизації:

• повітря готується у двох камерах підготовки клімату, з кожної камери підготовлене повітря транспортується у дві камери вирощування;
• як виконавчі пристрої використовуються клапан зволожувача та клапан гарячої води калорифера;
• кожний виконавчий пристрій може підтримувати один із заданих технологом параметрів: середнє значення температури або вологості в камерах, температуру або вологість, що вимірюється конкретним датчиком, найменша або найбільша з виміряних значень.

2) Камера вирощування гливи за проектом Анни Євгенівни Новікова:

• ПІД-регулятор, що працює за датчиком температури в камері; датчик температури міститься технологом або повітря або субстрат; виконавчий пристрій калорифер;
• двопозиційний регулятор вологості, що працює за психрометричним датчиком вологості, виконавчий пристрій – насос форсунок камери зволоження;
• ПІД-регулятор, що працює за датчиком СО2, виконавчий пристрій – заслінка свіжого повітря;
• використання зовнішнього повітря для підтримки температури в камері, виконавче пристрій – заслінка свіжого повітря.

3) Автоматизація процесу пастеризації субстрату за технологією Анатолія Івановича Тимофєєва (ТОВ «Укрміцелій», м. Донецьк):

• вимірювання температури субстрату в 4-х точках; вимірювання температури у піддоні у двох точках; вимірювання температури в повітроводі та вимірювання температури повітря в камері;
• виконавчі пристрої: припливний вентилятор та заслінки свіжого та рециркуляційного повітря;
• регулятор програмується за часом; технолог може запрограмувати до 16 кроків програми, для кожного кроку визначається час виходу на режим і час утримання;
• після закінчення програми підготовки субстрату формується релейний сигнал “Субстрат готовий”.